- Насилля – зовнішній, силовий вплив на людину або групу людей з метою підкорити їх волі того, хто здійснює такий вплив. Воно представляє собою узурпацію людської свободи .
- Насилля – це складний багаторівневий соціокультурний і соціопсихологічний феномен, що призводить до особистісних порушень і негативних соціальних наслідків.
- Насильство – фізичний або психологічний вплив однієї людини на іншу, що порушує конституційне право людини на особистісну недоторканність (у фізичному і духовному розумінні).
- Булінг – це соціальна взаємодія, через яку одна людина (іноді декілька) зазнають нападів іншої людини (іноді декількох, але, як правило не більше чотирьох) майже щодня впродовж тривалого періоду (декількох місяців), що викликає у жертви стан безпомічності і виключення з групи.
- Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку підлітків або групи підлітків до іншої дитини або інших дітей
- Булінг – це агресивна поведінка, яка спрямована на приниження почуттів, висловлювання негативних емоцій і принизливих оцінок щодо іншої людини. На даному етапі парламентарі обговорюють внесення в карний кодекс кримінальної відповідальності за боулінг.
Кривдники – хлопці частіше застосовують фізичне насильство,
дівчата – дражнять, поширюють чутки, ігнорують та бойкотують жертву.
Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:
- переслідувач (булі);
- жертва;
- спостерігач.
Переслідувач (булі):
- вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;
- вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і педагогів);
- вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
- якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.
Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:
- вони полохливі, вразливі, замкнуті й сором’язливі;
- часто тривожні, невпевнені в собі, нещасні та мають низьку самоповагу;
- схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
- часто не мають жодного близького друга та часто спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;
- якщо це хлопчики, вони можуть бути фізично слабшими за своїх однолітків;
- прикидаються хворими, щоб уникнути походу до закладу;
- бояться одні йти до закладу й з нього, просять проводити їх на уроки, спізнюються;
- поведінка і темперамент змінюються;
- явні симптоми страху, що полягають у порушеннях сну і
апетиту, нічному крику, нервовому тіку, відлюдкуватості і скритності;
- виявлення рваного верхнього одягу або пошкоджених речей;
- часті прохання дати грошей, злодійство;
- зниження якості навчання, втрата інтересу до улюблених занять;
- постійні синці та інші травми;
- мовчазливість, небажання йти на розмову;
- як прояв крайнього ступеню – суїцид.